А язык наш очень богат. Им можно выразить сложные мысли,
тончайшие чувства и переживания, передать впечатление
об увиденном, услышанном, прочитанном.

О красоте и богатстве украинского языка метко говорит
украинский поэт Александр Пидсуха в стихотворении "Мова":

Ой яка чудова українська мова
Де береться все це, звідкіля і як
Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва,
Вір, дерелісок, чорноліс. Є іще байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна «звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль».
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Та не в тому справа, що така багата
Помагало слово нам у боротьбі.
Кликало на битву проти супостата,
То звучало сміхом на полях плаката,
І за все це, мово, дякуєм тобі.

Скрізь одне жадання, і мета, і ясність.
Живемо, працюємо, як одна сім'я,
І краса новітня окриля сучасність.
Цю красу звеличує мова і моя.

Нас далеке чути, нас далеко видно.
Дмуть вітри історії в наші паруси.
Розвивайся й далі, мово наша рідна,
І про нас нащадкам вістку донеси.

1961 р.

Язык - одно из чудес, с помощью которого люди
передают тончайшие оттенки мыслей и чувств.
Он отражает душу народа, его историю.

Язык - это целебный источник, и кто не прикасается
к нему устами, тот засыхает от жажды.