Вiршi та рими разом з ними лягали рядами сумними . . .

Думки-те все маячня, нас закликають на битву;
Я чую це серцебиття, коли промовляю молитву!
"О Господи любий прости людей за шляхи до безодні,
Бо ми над нею сьогодні ще летіти не годні"
Минають дні, ідуть літа над головою сивиною,
Доля, кажуть, в нас не та....
Наклепи стеляться тугою.

Вірші та рими разом з ними
Лягали рядами сумними,
Бо діти вагітні злом,
І тут не зарадиш абортом,
Люди хворіють смертю,
Порозумітися вперті.
Я хотів лиш сказать,
Що смерть подолять можливо.
Любіть- вічно будете жить.

Механічне суспільство вже заржавіло,
Це свідчить про наші зламані крила;
Чи не іржу бальзамують так вміло?
Люди!
Скеруйте у вічному напрямку силу,
Що нею Господь наділив.
         
        ......це все брудне суспільство,
Не хочеш замаститися?-Замастишся ще більше!
Хто чого боїться- від того померає,
Смерть нас переслідує, блажений памятає.

В пошуках нагороди знаходимо забруднену воду,
На сорок відсотків як вірить очам,
Та то не біда- втамує спрагу тая вода.
Наш ворог не спить, блукає тут і там.
Душі забруднені тілом
Не можуть сягнути і стратосфери.
Марять здобутою силою,
Що стряхують з ряс ідолопослушники
Задля одурених мас.
Збочені відеоігри глумляться
      над мозком людей,
Чоловіки мов хижі тигри шукають жінок,
      що народять дітей,
А бува навпаки.
Немає різниці, коли я не бачу далі своєї руки. . .